Читати книгу - "Літо обіймів та поцілунків, Емілія Дзвінко"

Розділ 33

Після від'їзду Данила мене повністю поглинув процес розлучення і робота в моїй фотостудії. З розлученням йде не все гладко, бо Роман дотримується своєї стратегії “я не згоден і мене не влаштовують умови”.  Після випадку в готелі говорити з ним на одинці я відмовляюся, а у присутності адвокатів, Роман клеїть дурня або озвучує нереальні умови на які я не можу згодитися. Тож єдиний можливий варіант — розлучення і поділ майна через суд. Не думала, що наша з Романом історія довжиною в 5 років матиме таке неприємне закінчення. Добре, що в такий важкий період життя відволікає робота. Почуваюся так, наче переживаю творче відродження. У мене багато енергії і натхнення, тож я вже тиждень працюю без вихідних і майже кожен день щільно завантажую себе зйомками. Вечір залишаю для розмов з Данилом, у якого проблеми з бізнесом розтягнулися на трохи довше ніж він планував. Виявилося, що їхній з Левом фінансовий директор був спільником чоловіка Єви і ледь не довів їх до банкрутства. Це означає, що Данило, як мінімум, до кінця місяця не зможе вирватись в Київ. Від цього сумно. Не уявляю як пари тривало підтримують стосунки на відстані. Це ж так складно і точно не мій варіант. Цікаво, що про це думає Данило? 

Ми з Євою залишились жити в готелі, бо з нашими складними сімейними обставинами ні в мене, ні в неї не виникло бажання повернутися до своєї квартири. Мене лякає перспектива, що Роман може несподівано прийти у квартиру і почне мене переконувати не розлучатися з ним або ще щось придумає. А Єва боїться, що хтось з дружків її колишнього може об’явитися і знову почати її шантажувати, або ще гірше мститися. Тож варіант з готелем — найкращий і найбезпечніший для нас. 

— Не морщ так сильно лоб, бо зморшки будуть помітнішими, — Єва плюхається біля мене на диван. 

— Мені байдуже на зморшки, — усміхаюся.

— Кохання реально вимикає в жінок їхні страхи і комплекси чи мені так лише здається? 

— Не можу сказати за всіх, але коли я з Данилом то почуваюся впевненіше і взагалі почуваюся най … най … у всіх сенсах. Я з ним по-справжньому щаслива! — не можу стримати емоцій.

— Ну, це складно непомітити, — усміхається подруга. Хоч настрій в неї зовсім не радісний.

Єва різко посумнішала одразу після того як поїхав Лев. Я бачу, що їй не вистачає його, але вона вперто це заперечує. Зі слів Данила, Лев почувається так само як і моя подруга, але так само як і Єва вдає, що йому байдуже. 

Щоб підняти подрузі настрій вмикаю її улюблений детективний серіал і замовляю морозиво та піцу. Емоційно виснажена Єва засинає в обіймах з подушкою на середині першої серії, так і не дочекавшись їжі. Я вкриваю її пледом, намагаючись не розбудити, і тихенько виходжу з кімнати. Забираю замовлення у кур'єра і продовжую дивитися серіал в себе на ліжку. 

Вранці прокидаюся з головним болем. Повільно встаю і розсуваю штори, денне світло здається надто яскравим і я одразу мружуся. Але ж сама винна, бо не треба було дивитися серіал до третьої ночі. Біжу у ванну, сподіваючись, що контрастний душ врятує моє самопочуття і поверне бадьорість. І це здається допомагає. Я так думаю до моменту, коли виходжу на терасу і роблю ковток свіжої кави від якої мені одразу стає недобре. Нудота підступає до горла і я біжу у ванну. Єва схвильовано біжить за мною.

— Дарма я вчора з'їла цілу піцу і відеречко морозива, — стою, нахилившись над умивальником.

— Думаєш справа в цьому? — задумано спостерігає за мною Єва.

— Можливо сир в піці був не дуже свіжий. Я одразу відчула, що в нього дивний смак, — пропоную іншу версію. Вмиваю обличчя холодною водою і заново збираю волосся в пучок. За годину в мене food-зйомка в новому ресторані, тож треба щвиденько приводити себе в порядок і їхати на локацію. Люблю приїжджати трішки швидше, щоб оцінити місце та атмосферу в якій я працюватиму. 

— Марто, а більш логічний варіант тобі в голову не приходить? — загадково усміхається Єва.

— Наприклад? — нерозумію куди хилить подруга. 

— Наприклад, вагітність! — озвучує свою версію Єва. Мені від її слів знову стає недобре і я нахиляюся над умивальником. Приступ нудоти минув, але я продовжую стояти в такому положені. 

— Марто, це лише моє припущення, — Єва кладе свою руку мені на плече, щоб заспокоїти. Але це не діє, бо механізм самонакруту і паніки запущений! 

— У мене не стабільний цикл, ми з Данилом не використовували захист, тож це припущення може бути правдою, — озвучую факти не на свою користь і від того мені стає ще гірше. 

— Купи тест і дізнаємося. Я можу прямо зараз спуститися в аптеку біля готелю, — в передчутті пропонує подруга. Я зовсім не поділяю її піднесений настрій. Не уявляю що робитиму, якщо вагітність виявиться правдою. 

— Я запізнююся на роботу, — ігнорую пропозицію подруги. 

Виходжу з ванної, швидко хапаю сумку, взуваю кеди і вибігаю на вулицю. Викликаю таксі і їду в ресторан. По дорозі на роботу трішки заспокоююсь і таки пишу Єві, щоб купила тест на вагітність. Подруга відповідає на моє повідомлення вагітними смайликами. Я кривлюсь від побаченого і дуже сподіваюся, що тест покаже негативний результат. Ми з Данилом точно не готові до батьківства.Та я взагалі не знаю чи хоче він мати дітей. А що якщо не хоче? 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍