Читати книгу - "Слідчій, що з порядних , Oleg Poroshok"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Правда іноді має вагу. А іноді — масу в кілька кілограмів.
Вранці після викриття перевалочної бази Денис отримав дзвінок з прокуратури. Але не звичайний. Дзвонив старий знайомий — слідчий прокуратури в особливо важливих справах, Ігор Літвин.
— Денисе, привіт. Є справа — тиха, але дуже серйозна. Треба твоя команда. Один прокурор, молодий, але дуже перспективний, почав жити надто яскраво. Ювелірка, відпочинок на Мальдівах, дві машини за рік, квартира в центрі. Офіційно — зарплата держслужбовця.
— Документи є? — одразу спитав Денис.
— Не тільки документи. Є людина, яка перевозила для нього золото — у валізах. І тепер боїться.
Вечір того ж дня. Темна квартира в спальному районі. Вони сиділи в кімнаті, де за столом дрібно трусився сивий чоловік на ім’я Григорій. Колишній водій того самого прокурора.
— Я возив усе. І гроші, і золото. Один раз було — 6 кілограмів злитками. У сумці від "Louis Vuitton", щоб ніхто не придирався. Але я боюсь. Він… він зв’язаний з тими ж, що і суддя С., що ви його накрили минулого року.
Денис мовчав. Максим уже тихо набивав запит у бази на ім’я прокурора. Там — реєстрації фірм, авто, дивна активність у криптогаманцях, нерухомість на родичів. Стало очевидно — прокурор кришує ті ж канали, через які йшла контрабанда, проституція, наркотики.
— Все, що потрібно, у нас є, — сказав Максим. — Питання тільки — хто злякається першим.
Денис зателефонував Литвину:
— Запускай офіційну перевірку. Ми дамо підтвердження. Але не давай витекти. Він не повинен дізнатися раніше, ніж його візьмуть.
— Домовились. Це золото — буде йому вироком.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Слідчій, що з порядних , Oleg Poroshok», після закриття браузера.