Читати книгу - "Я обираю...Тебе, Анжеліка Горан"

73
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 4 5 6 7 8
Перейти на сторінку:

Я збиралася попити кави у кав'ярні за рогом. Підхопила сумочку й пострибала на каблучках до дверей. Однак щойно відкрила їх, не втрималася від здивованого зойку.

Переді мною стояв Лютий з велетенським букетом білих троянд, серед яких я помітила чимало конвалій.

— Я увійду?

Я мовчки відійшла, пропускаючи чоловіка всередину квартири.

— Взагалі то я збиралася йти, — промовила, невдоволено надувши губки. А потім взялася поправляти невидимі складки на своїй рожевій сукні, яка чудово підкреслювала груди й тонку талію. Покрутила золотий браслет на зап'ясті, торкнулася сережки... Одним словом, робила все, щоб тільки не зустрічатися поглядом з вродливим охоронцем.

— Ти прекрасна... — захоплено промовив блакитноокий велет. — Це тобі, моя ніжна булочко, — вручив квіти й немов заворожений прикипів до мене поглядом. Здавалося, він і дихав через раз, настільки захопився цим гіпнотичним спогляданням.

— Дякую, піду поставлю у вазу.

І тільки-но я зробила крок, як на мою спину лягла міцна рука. Чоловік владно притягнув мене до себе й зашепотів прямісінько у розкриті від здивування вуста.

— Ти будеш зі мною, моя маленька булочко? Просто скажи "так", інакше я збожеволію від почуттів до тебе.

А далі впав на коліна, притулившись щокою до моїх ніг, немов вірний пес. Такого я не те щоб не очікувала — я була в ауті. Мене щойно нокаутували —  фігурально.

— Ем... Що все це означає? — я закліпала очима, неначе лялька в руках дитини.

— Як це "що"? — трохи тихіше додав, — даремно на коліна падав... — Після чого продовжив, — Я хочу тебе... Ой, тобто бути з тобою... — він швидко виправився. — Але тебе теж хочу. Ти така гаряча в цьому одязі, а без нього... Я, звісно, не бачив, проте впевнений, що там все дуже...

— Стоп-стоп-стоп, — моя долоня злетіла догори. — Ти мені зараз переспати пропонуєш?

— А ти б погодилася? — Спіймавши мій похмурий погляд, додав, — Звісно, ні. Тобто я не проти сексу з тобою, але ... Ух ти, як складно, — Лютий занурив п'ятірню у волосся та замислено провів по ньому.

— З тобою все гаразд? Може, відкладемо цю розмову на кращі часи? — запитала, звузивши очі. Зрозуміти Люта було занадто важко, я б навіть сказала нереально. Він, ніби намагається говорити путні речі, а виходила якась пошлятина. Бандитська порно зірка, їй право.

— Булочко, мені важко зібратися з думками, коли ти стоїш переді мною в такій короткій сукні.

— Тобто я ще й винна, що ти мені пропонуєш секс? — невдоволено пирснувши, я спробувала вирватися з лабет Лютого. — Ну чому мене завжди тягне до ненормальних чоловіків? Чому ти? Чому я хочу бути з тобою, а не з кимось адекватнішим?

Блондин аж підскочив. Обійняв, немов найріднішу у світі людину й увіп'явся в мої вуста голодним поцілунком.

А я відповіла. Ну що робити, коли серце так шалено б'ється лише поряд з ним? Як встояти перед диким бажанням розтанути в його обіймах?

— Ох... — я широко розплющила очі, коли Лют стиснув мої сідниці й злегка вкусив за губу.

— Ти ніколи не пожалкуєш про свій вибір, — гаряче запевнив чоловік захриплим голосом.

І я повірила, бо вже відчувала силу його бажання бути зі мною. Воно вражало й змушувало мою кров текти швидше по венах.

1 2 3 4 5 6 7 8
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Я обираю...Тебе, Анжеліка Горан», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Я обираю...Тебе, Анжеліка Горан"