Читати книгу - "Талановиті, Рита Бергер"

— Ви не можете поліпшити цим рішенням ситуацію, — продовжує пан Глейдвін. — Так Талановитих не врятувати.

Пані Президентка хитає головою. Вона беззаперечно промовляє:

— Розмову завершено, — і тоді світ починає розпадатись на шматки.

Флоріан майже вибігає звідти. Подалі від пані Конор, подалі від Флоренса Глейдвіна, подалі від Символів, наче і ті можуть нашкодити йому. Хоча ті, певно, вже зробили це, обравши не ту людину.

Він обганяє людей на сходах та несеться вниз, до виходу з Сенату. Хтось намагається зупинити його, але дарма — що ближче омріяні двері Сенату, то більше Флоріан ворушить ногами.

Хлопець не озирається, коли вибігає назовні. Не озирається і тоді, коли хтось гукає його ім’я. Він біжить, а його кроки відлунюють від бруківки стукотом.

Дощ пішов. А з тим і тривожна мелодія, почута у залі, застигла в його голові на коротку мить, знову грає, благаючи рухатися швидше.