Читати книгу - "Сни Морфея , Tалі Птах"

До самої вечері вони грали в м’яч, що викликало у Рея голосний сміх, який трохи нагадував плач.

Першим в машину повернувся Лорі. Він відніс сплячого Ореста в його кімнату, там і зібрав зайвий одяг, який більше не потрібний в школі. Кілька хвилин він стояв спираючись на капот і гортав телефон. Алекс повернувся не в гуморі, одразу сів в машину.

— Не забирав речі? — спитав лікар.

— Після Рея тільки спалювати. Я майже все викинув, ще докупити треба. До речі, він дійсно краще. А Лірі будуть вживляти пластини у вівторок, — сказав він і піджав губи.

— Ого, а хто оперує? — запитав Лорі, нахмуривши брови.

— Ти, —  відповів Моро.

— А чого я не в курсі? Зараз зателефоную помічнику.

Гудки йшли не довго.

— Зіна, добрий вечір ще раз. Гляньте, будь ласка, хто у мене на вівторок записаний. Там здається я тільки асистую. Може якийсь розумник мені щось там змінив.

— Зараз подивлюсь, — відповів втомлений голос.

— Подивись, будь ласка.

— У вас на цілий день тільки одна операція.

— А не Ліра Моро часом? — спитав Деванс і поглянув на друга.

— Так, вгадали. Я дізнаюсь, хто її направив на операцію.

— Дякую, Зіна. На добраніч, — поклавши слухавку, лікар вдихнув і завів машину, — Ну нічого. В неї слабке серце і був приступ епілепсії. Можливо і краще, що зараз вживлять пластини. Подивимось, як вони приживуться.

— Їй тільки шість, — нагадав Моро.

— А ти був набагато старший від неї, коли в перший похід пішов? Шість-сім років для аїдовців найпереломніший момент. Або в похід піде, або здоров’я підвиде. Школа її не врятує. І нічого ти з тим не зробиш.

Алекс ковтнув усі матюки, які хотів виплюнути, якби поруч був не Лорі.  

Операція по вживленню пластин в мозок була безпечною, але вимушеною мірою. Невеличку, розміром  з дитячий нігтик, пластинку наклеювали на різні ділянки мозку, які дозволяли проглядувати пам’ять пілігрима, коли той повертався з Царства. До цього всього пілігримів можна відстежувати на картах Царств, які були розроблені інженером.

— Думаєш, вона буде чути в Царстві? —  хрипло спитав Моро і потер рукою біле око — не ясно, чи то спогади, чи то спалах галюцинацій, але Моро знову чув той самий крик, який не раз чув в гостях Аїда. В грудях похолоділо і легені жадібно вбирали кисень.

— А ти як думаєш? — так само тихо відповів Лорі з серйозним обличчям, — Не спроста ми даємо дань Богам. Я навіть думаю, що вона після операції може почати чути. Або після першого походу.

— Це добре чи погано?

— Я не знаю, — відверто відповів лікар і захитав головою. Хвилину вони обидва мовчали, після чого Лорі сказав: — Поїхали до мене, я вечерю зготую.

Моро задивився на дорогу, він не зміг нічого відповісти, тільки хитнув головою. 

Алекс не навидів сутінки. Ненавидів вечір і ніч. Будь його воля, він залюбки закрив зряче око і так чекав до ранку. На щастя, цей вечір Моро проводив з другом. Незабаром йому буде бракувати тиші, але зараз Алекс насолоджувався ароматом вечері, що готував Лорі. Деванс неймовірно готував. Лікар стояв біля плити, поки Моро лежав на дивані у сумісній їдальні-вітальні.

Дім морфеївця нічим не відрізнявся від середньостатистичного будинку в місті. Хіба що квітів насаджено більше, їх так любив Орест до переїзду в школу. Всі вони будувались приблизно за однаковими схемами, хоча обробку всередині замовлялись індивідуально більш заможними людьми. Принциповим елементом на кухні у Лорі був вловлювач над столом. Він був досить великий і світив так яскраво, що замінювала підсвідку в їдальні. Цей вловлювач містив елементи одного з трьох трофеїв, які Лорі приніс з першого походу. Величезне металеве кільце, менше за діаметром від велосипедного колеса.  По середині пересікались чотири тусклі ледь помітні нитки, а навколо східної точки восьмикутна зірка, що складалась з двох квадратів. Зірка світилась теплим жовтим світлом. Приблизно така сама висіла у вітальні над диваном і в коридорі на другому поверсі. 

Лорі був важким пілігримом. В той час коли всі його однолітки зустрілись з поводарями у Царстві Сну і активно вивчали сферу, маленький Лорі лежав у морфеївій комі два роки. Коли аура не достатньо концентрована, щоб дитина переступила поріг – так називається та фаза сну, коли сняться реалістичні, свідомі сни, - пілігрим якийсь час знаходиться у проміжному стані. Тіло тягнеться в іншу сферу, а мозок палає, а іноді і згорає від напруги. Довго юний пілігрим майже не вставав з ліжка, а коли, нарешті, переступив поріг отримав приємний сюрприз. На Лорі очікували аж три поводаря. Ще довго в родині жартували, що кнопки Control+V заклинили. Не менш рідко жартували і про те, що Морфей не аби як чекав на Лорі і зібрав бригаду, щоб урочисто зустріли хлопця. Деванс виявився другим типом пілігримів Морфея – так звані прошені. Після нього ще двоє приносили по кілька сувенірів, а троє згоріли в морфеївій комі.  Трофеї забрали на вивчення, а їх частки вплели в кінчики, що одразу полегшило стан Деванса. 

Моро задивився на вловлювач. Ноги він закинув на перила дивану і насолоджувався лоскотанням відливаючої крові, що знімала набряки в старих ногах. Крізь втому йому марились очі в тому злощасному вловлювачі. Пара очей не кліпаючи дивились на інженера. Чомусь Моро не міг відвести погляд, десь він ці очі бачив. Чи то спогади, чи то бурна уява малювала ці виразні зіниці, сповнені знайомими емоціями, які чомусь Моро не міг зчитати. Алексу було байдуже. Завтра ввечері він забере сина зі школи і на такі дрібниці не буде часу звертати увагу. Незважаючи на те, що Рей, як і Орест, переважно будуть тільки ночувати вдома і навіть на вихідних будуть займатись у школі, все одно пілігрими будуть забирати багато сил і часу. Це знали обидва батька.