Читати книгу - "Втрачене серце духа, Олександра Метафор"

Тоді він прощався тоді зі мною, заради  мого життя Кай був готовий відпустити любов. Але… здається, у долі своєрідне почуття гумору.

— Ти — моє втрачене серце, Асю, мені без тебе нікуди… — чомусь він перейшов на шепіт.

Навіть його шепіт здавався надто гучним. Моє серце злякано билося, я чула, як лікарі вже мріють вибити ці двері, але хтось їх зупиняє. Чому? Чому мама й Мортімер вирішили допомогти Каю? Невже він хоче щось сказати… Невже…

—… виходь за мене?

__________________________________________

Любі, ми дісталися нашого щасливого фіналу! Та попри все, попри сльози, поцілунки та відповіді на деякі питання, у нас ще є купа інтриг. Ну як купа. Головна - шо? (казати з великою кількістю емоцій)

В понеділок вийде Епілог, котрий розставить всі пташки на Й. І будемо завершувати нашу цікаву історію.

Пам'ятайте, що навіть у нашому світі можливе таке диво :) Не прямо з духами і медіумами, звісно ж, але таке чудо, як кохання, існує серед нас.

Обіймаю кожного.

Завжди ваша,
Олександра Метафор