Читати книгу - "Тіні червоного місяця, Кулик Степан"

Трель дзвінка не дала продовжити. І оскільки я здогадувався, хто стоїть за дверима, швидко скочив на ноги.

— Вибач, Охоронцю, але доведеться перерватися. Ти сама дівчина, отже, маєш зрозуміти. Сподіваюся, порятунок Людства ще потерпить кілька годин?

Тихто пирхнула, але екран компа згас. А сама Охоронниця одним стрибком спершу опинилася на підлозі, а потім шмигнула в іншу кімнату. Угу… тактовно звільняючи від своєї присутності спальню.