Читати книгу - "Королева острова Мрій. Чужі береги, Олена Гриб"

Перша: від дня смерті Олівії я не бачила Ламбе ні п’яним як чіп, ні напідпитку. Друга: він боїться мене до напівнепритомності і підбадьорює себе дурними нападками, причому його страх іде з підсвідомості і не спирається на наші колишні сутички щодо Ілінор Роу або на неприязнь до всіх без винятку представниць жіночої статі.

– Лікарю, я не з карнаїтів, клянуся. – Мене душили сміх та сльози одночасно. – У п’яти поколіннях моїх предків не було чаклунів, а здібності, самі знаєте, сягають максимум четвертого коліна. Я не можу зачаровувати людей самим фактом свого існування. Вам нема чого боятися.

Ламбе захихотів як ненормальний, поперхнувся слиною і розкашлявся.

– Ти… З карнаїтів? Смішно, – прохрипів, тримаючись за впалі груди. – Дивно, як багато може уявити про себе марна істота на кшталт тебе.

– Не більше, ніж істота на кшталт вас. – Причина ненависті Ламбе прояснилась, і я почувалася впевненіше. – Вибачте за нескромне запитання, лікарю, але воно напрошується, зважаючи на вашу поведінку. Я вам подобаюся, ви в це не вірите і приписуєте мені здібності карнаїтів?

Якби не ді Крайн, я б не зійшла з «Морської зірки» живою. Ламбе розлютився по-справжньому і кинувся на мене з явним наміром відірвати голову і влаштувати переможний танець на кістках. Звиваючись у міцній хватці капітана, лікар кричав, що за таке треба четвертувати, садити на палю, підвішувати за ребра… Я намагалася вгадати, що саме його спровокувало, але ідей не було. Навіть експерт із неочевидних образ Артур Доріус сказав, що Ламбе хворий на всю голову, коли справа стосується жінок, і шукати логіку в його вчинках немає сенсу.

Я в це не вірила. Лікар щось приховував, і чим ближче хтось підбирався до його таємниць, тим лютіше Ламбе йшов у безглузду саморуйнівну атаку. Схоже, я випадково вгадала якийсь ключ до розгадки… Зрозуміти б ще, який і що з ним робити!