Читати книгу - "Мері, Джек та сумний тунець., Юрій Крава"

-Ти уявляєш комусь може пощастить отримати ті гроші. П'ятдесят тисяч баксів. - Дівчата вже вляглися у свої ліжка коли Кеті згадала про ту винагороду.- Це ж скільки усього можна накупити.- Вона аж проковтнула слину як уявила.
Мері також не йшли ті гроші з голови.
-На, щоб ти витратила таку суму?- ніяк не вгамовувалась подруга.
-Мабуть, сплатила перший внесок за дім, і поїхала кудись в подорож.
-Нащо тобі той дім, ти ж і тут можеш жити скільки завгодно. Ні, я б в першу чергу накупила б манаття цілу вантажівку. Ще косметики причеп й обовʼязково татові новий пікап, а то той що нього зараз, ламається щотижня. Потім влаштувала вечірку. Погукала б усіх з нашого курсу.- Ну може не всіх, там би подивилася. Таку вечірку, з ді-джеєм, фуршетом і обовʼязково з басейном…
Кеті продовжувала ділити шкуру невбитого ведмедя, та Мері її майже не чула. Вона уся поринула у спогади. Думками вона була то в банку, ловлячи погляд Джека, то переносилася на берег річки, де вони вдвох, мокрі після купання, лежать на гарячому піску, роздивляються хмаринки й вигадуючи на що ті схожі. Через деякий час голос подруги стих, вона сама себе заколисала мріями. А Мері так і лежала туплячись в стелю. На якийсь час вона забулась і їй здалося, що вона дома. Лежить на своєму ліжечку, а за стіною кричить нетвереза мати. Мері пірнула з головою під ковдру, тільки б не чути той гомін. За деякий час дівчина усвідомила, ті крики не є плодом її уяви, а лунають за вікном. Піднявшись вона визирнула. По вулиці йшов хлопчина, вщент пʼяний і голосно виказував своє незадоволення закінченням вечірки. Мері дочекалася коли гуляка зникне за рогом, глибоко вдихнула свіже повітря і перевела погляд на червону заграву, що була передвісником сонця. Їй так і не вдалося зімкнути очей цієї ночі. Добре хоч в банку дали вихідний.

Вдень Кеті тягнула подругу в крамницю. Вона хотіла витратити гроші, які прислав їй батько. Аргументуючи тим що, вони вже непотрібні, то чому їм лежати без діла. Мері категорично відмовилась від пропозиції, виправдовуючись втомою після вчорашнього насиченого дня. Виглядала вона і насправді не дуже, тож подруга відчепилась від неї та вирушила на шопінг самостійно.
Який час Мері намагалась відвернутися від думок. Спробувала почитати книгу, та букви збираючись у слова відразу ж розсипалися, не утворюючи жодних речень. Далі в хід пішов телевізор. Канали мерехтіли на екрані один за одним. Дівчина не могла зробити вибір, що ж їй подивитися. Палець зупинився лише тоді коли Мері побачила вчорашнє оголошення про винагороду.
Натиснув кнопку відключення, вона кинула пульт на диван, узяла свою маленьку сумочку в який могли поміститися лише гаманець з телефоном і вийшла з квартири.
Коли Кеті повернулася, застала дивну картину. За столом сиділа її подруга, а перед нею стояла банка консервованого тунця.
- Ти що, вирішила накласти на себе руки.- Кеті здивовано дивилась на співмешканку.- В нас повний холодильник смачнющої їжі, а ти отруюєш свій організм цією гидотою.
Мері знизала плечима і наколовши шматок риби відправила його до рота.
-От дивна.- Ніяк не заспокоювалась дівчина.
Коли третій шматок зник розчинившись за зубами подруги, Кеті не витримала,- так смачно їси, дай-но і мені скуштувати.
Мері простягнула їй виделку і підсунула металеву банку. Кеті покопирсавшись підчепила тунця і майже не жуючи ковтнула.
- Він такий гидкий.- скривилася Кеті.
- Сумний.
- Що?- Не зрозуміла подруга.
-Він сумний.- Мері забрала виделку і як ні в чому не бувало, продовжила їсти.
Кеті не могла зрозуміти подругу, та й ніхто б не зміг? Окрім Джека. Тільки вони знали таємницю того тунця. Бо тоді, в дитинстві не Джек вкрав консерву, а вона. Їй так хотілося мати щасливу родину, і тільки банка з консервованою рибою здатна була виконати це бажання. Принаймні дівчина в це щиро вірила. Чому Джека звинуватили в крадіжці, Мері не знала, мабуть, просто не могли подумати на неї. Коли на хлопця посипались звинувачення, він вигороджуючи подругу, не став їх спростовувати. А в Мері не вистачило духу зізнатися.
-Я віддаю тобі борг, любий Джеку.- Майже не чутно вимовила Мері та заїла тунцем.

Кінець.

Кінець