Читати книжки он-лайн » Фентезі 🐉🧝‍♀️🗡️ » Королева острова Мрій. Чужі береги, Олена Гриб

Читати книгу - "Королева острова Мрій. Чужі береги, Олена Гриб"

83
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 95 96 97 ... 105
Перейти на сторінку:

– Золото твоє, ніхто на нього не зазіхає, – голосно оголосила я і додала тихіше: – Жити хочеш? Тоді будь добрим героєм, а не ворогом. Ті люди нещодавно позбулися деспотичної влади. Вони приголомшені тобою, але це швидко минеться. Усміхайся і вчися співіснувати з іншими.

– Я повинен боятися жменьки боягузливих собак?

– Краще бійся зброї, про яку ти нічого не знаєш, і хвороб нашого освіченого віку. Ходімо, досить вистав. У цього острова великі проблеми, але якщо ти здатний не лише показувати дива порозуміння, ми ще поборемося за місце під сонцем. До речі, у залізяках не пече?

– Ходімо, – несподівано легко погодився Айлон. – Покажи мені море. З якого воно боку?

Він сміявся з мене, це я бачила чітко, але не розуміла, в чому підступ. До набережної хвилин двадцять ходьби і там можна поговорити без сторонніх вух. Що ж не так? За часів Лаорнії у прибережних водах жили чудовиська? Це тому Айлон носить обладунки, марні супроти куль?

До нас перевальцем наблизився ді Крайн.

– Він розуміє лише тебе? – запитав, показуючи рукою на натовп, а очима – на Айлона.

– Так, нехай розходяться, – підіграла капітану я. – Шоу закінчено, золото наше.

– Вчепилася ти в те золото! – буркнув лаорнієць. – Примітивна скнара.

– Що в нього на думці? – продовжував ді Крайн тим самим оманливо мирним тоном.

– Ще не ясно. Може, гроза буде… Скоро розберемося.

– Думаєш, що зможеш його контролювати?

– Ні. Ані я, ні Маркос Чорна Душа. Це краще ніж нічого, згодні?

– Чи краще? – засумнівався ді Крайн. – Маркоса треба повісити.

– Щось заважає?

– Єдина доступна рея у його розпорядженні, а на суші ми домовилися не різати одне одного.

Ясно… Тобто сутичка в піраміді закінчилася і «Принцеса півдня», як і раніше, захоплена людьми капітана Маркоса. Ді Крайн не має команди, щоб битися за корабель, а Маркос Чорна Душа не хоче гробити своїх посіпак просто задля розваги.

Ну… Могло бути й гірше.

– Море, – зі смішком нагадав Айлон. – Досить мене обговорювати. Хочу побачити море.

І я повела його на набережну.

1 ... 95 96 97 ... 105
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Королева острова Мрій. Чужі береги, Олена Гриб», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Королева острова Мрій. Чужі береги, Олена Гриб"