Читати книгу - "Мисливець за Тінями , Тома Сагаль "

Детектив Олександр Санін зупинився біля старого триповерхового будинку. Його увагу привернуло вікно другого поверху: жалюзі були наполовину опущені. Він пішов прямо туди. Сходи під ногами скрипіли так, ніби намагалися щось розповісти. У під'їзді пахло пилом і сирістю. На другому поверсі його зустрів лейтенант Кирило Стеценко, що стояв у дверному проході, на його перекошеному обличчі виразно читалась стурбованість.

— Дивний випадок, — сказав він замість привітання. — Асфіксія, але без жодних слідів удушення. Подивишся сам, не повіриш.

Санін коротко кивнув і переступив поріг. Квартира зустріла його тяжкою, задушливою атмосферою. Попри ясне сонце за вікнами, тут панував напівморок через маленькі вікна.

Дівчина лежала посеред вітальні на коричневому старому килимі. Її поза була як мінімум неприродною: голова закинута назад, пальці судомно зігнуті, нігті вп’ялися в долоні. Очі, широко розплющені, зупинилися в якійсь точці на стелі, а на блідо-синюватому обличчі гримасою застиг страх та біль.

Санін уважно оглянув її шию. Гладка, без подряпин, без синців, без жодного натяку на фізичне насильство. Але те, як вона лежала, її жахлива поза, як у мучениці… Здавалося, ніби щось невидиме стисло її зсередини і не відпустило до останнього подиху.

Вітальню ніби перевернули грабіжники, шукаючи цінний крам. На підлозі валялися книги, одяг,  чашка з недопитим чаєм, бутерброд і перекинутий стіл.

Лейтенант Кирило повернувши голову покійниці, показав Саніну, що за вухом було свіже татуювання. Голуб, що злітає.

Санін випростався. Інтуїція підказувала йому, що щось було не так. Це відчувалося на рівні інстинктів. За останній тиждень це вже другий труп зі свіжим тату. Обидві жертви померли точнісінько так само, як і ця пані — у страшних муках. Але у першої органи ніби зітліли, як вуглинки у печі. А ця померла від нестачі повітря.

— Ну, як тобі? — запитав Курило у детектива, повертаючи того до реальності.

Детектив зітхнув, ще один висяк, який вони не здатні швидко розкрити. 

— Це не схоже на звичайне вбивство, — відповів він.

— Так, це схоже на дуже незвичайне вбивство.

— Не факт, що з необережності. 

— Думаєш, в чорнилах якась отрута? — задумався Кирило. — Нам знадобиться кілька днів, щоб це з'ясувати.

Експерти засунули тіло у чорний мішок та поклали на ноші.