Читати книгу - "Операція Т-45, Катя Орлова"

Навпомацки Коллінз поповз до дальнього кутка бункера, де була шахта в підземний відсік. Руки тремтіли, сили лишали його, але він усе-таки здолав важкий штурвал люка, що поступово відкрився зі скрипом. Доктор майже звалився всередину, боляче вдарившись об металеву підлогу.

Провалявшись кілька хвилин і віддихавшись, Джон підвівся. Зачинивши люк за собою, він пішов далі, спираючись на стіни, мов сліпець. Кожен крок давався страшенно важко. Він спустився сходами ще глибше й намацав якийсь столик. Його пальці випадково потрапили в шухляду, і всередині виявився ліхтарик.

Ледь активувавши сенсорну кнопку, він побачив яскравий промінь, що розрізав темряву. На мить це здалося справжнім дивом. Коллінз насилу витягнув із кишені маленьку сферу, глянув на неї, ніби шукаючи відповіді. Вона виглядала так просто, звичайно… проте приховувала в собі силу, що привела до цієї кривавої бійні.

Нерозуміючи, що робить, він обережно поклав сферу в шухляду й заштовхнув її назад. Відступивши до стіни, відчув, що сил більше немає. Джон опустився на підлогу, прихилившись до холодного металу, і стулив очі.

Останнє, що він відчув, перш ніж свідомість покинула його, — цілковита тиша довкола. Ліхтарик кидав тьмяний промінь на стіну, і це був останній образ, який він побачив.

Кінець